Валерій Ілля

всі горнята позбирала мати коло печі

всі горнята позбирала мати коло печі
а діти розкидано
квітка диму з люльки
лучить роки з далиною
сич гукає на весілля
зозуля на погреб
одчиня калина жили
щоби кров її текла у схололу пісню
а ікони шматками неба світять із покуття
а з них очі стіни хати розсуваються
ходіть гостоньки до хати
та над споришами
понад стріхою
понад Україною

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle