Валерій Ілля

Хліб

Із диму голосів що назад вернувся у комин
висоталися коровайниці
мовчки душу оступили
наче жар із печі вигорнули слова з неї
у затулах що щитах глухли луни
коли будеш з нами своє бгати
будем твою душу Сонцем затуляти
тиша з череня на рушниках гойдалась
коровайниці зозулями вертали в ирій

1985