Валерій Ілля

Самотність (І)

знов хата каже
на тобі вікно
в нім поле в небо й стежка
може хтось колись прийде
хіба що дощ
притулить прозоре обличчя до шибки
і плакатиме
а я вже не почую
коли мені отак
я так усіх люблю вас
та де ви

1988

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle