повернувся той що ходив криницю копать
а вже з рота першого червоною калиною витекло
другий до своєї відрубаної голови дотягтись не може
третьому ніяк не здоліти з грудей списа висмикнути
а поранений кінь то на ноги зіпнеться
то перебитою ногою з завислим копитом всіх хрестить
— сестричко Оленко можна я з копитця нап’юся
— не пий не пий братічку
а мати на битій дорозі слід коневого копита
сльозами доливає для онуків
— ой не пий не пий братічку
а до того що ходив криницю копать
вже віддалеки куля повільно летить
а з дна криниці голосочок ледь лебедіє
— братіч-ку-у!