я залишаю передні лави
Тим, хто шукає кийків і слави,
І йду в ар’єргард — готувати жертвам
На синці примочки й латать прапори.

Мудрість не тільки множить скорботу,
Мудрість виконує й іншу роботу,
Всім не судьба героїчно вмерти,
Героїчно життя з обломків твори.

Слово й найкраще в лоні народу
Без сонця віри не зродить плоду.
Будемо ж, сестри, чистити стайні
З надією обіруч.

Перші — міняють значки й хоругви,
Середні — од маршів поглухли.
я — жінка, я йду остання,
я це сторіччя здаю під ключ.