Літо відчувається на дотик.
Літо, наче трави, розгортай.
Персика дві вогкі половинки
Зрошують суху твою гортань.
Не існує часу, окрім нині,
Що вже визрів геть і аж обм’як.
Привидом у білій пелерині
Ходить уночі городом мак.
Не наблизитись і не втекти від нього,
Обморочить чорна бузина.
Мальви розтуляються волого —
І лякає їхня глибина.
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »
Завершився цикл. Тепер спочинь. Скинь із себе це лахміття, скинь. Білим снігом остуди гарячку літніх марень, спогадів, болінь…
Читати далі »