глянула ніби вода шелеснула в криниці
іржання коня обсипалося пелюстками на подвір’я
зашепотіли у пісні криваві джерела
принишкла пташка на гілці
гілка на калині
калина на всій Україні
тихо так наче мати на порозі стала
глянула ніби вода шелеснула в криниці
іржання коня обсипалося пелюстками на подвір’я
зашепотіли у пісні криваві джерела
принишкла пташка на гілці
гілка на калині
калина на всій Україні
тихо так наче мати на порозі стала
сльозою вимивав із порожніх очних ям мертвих солов’їв ладнав струни на шабельний брязкіт і силу мертвих кликав до живих…
Читати далі »
з Руїни присмерком молитви без надії Тарасове лице я лиш сльоза на ньому залізна…
Читати далі »
Із диму голосів що назад вернувся у комин висоталися коровайниці мовчки душу оступили наче жар із печі вигорнули слова з неї…
Читати далі »
знов хата каже на тобі вікно в нім поле в небо й стежка може хтось колись прийде…
Читати далі »
душа кривавиться корогвою у тиші Бога — моїй поезії сумній коли я доступаюся до нього тихим сподіванням про вічне тривання душі…
Читати далі »