Заступила та чорная хмара…
три доби без упину
спивало поле кров
на ранок знов у полі
стала козацькая лава проти польської
але що то?!
стоять козаки проти поляків
стоять поляки проти козаків
а зрушити з місця не можуть
бо нема більшої втоми
від втоми убивати
може і варто було отак і розійтись
коли б ясир не рушив до Криму
а дорога польського війська додому
не була обсажена палями
з яких до Бога волали б українці
стоять козаки проти поляків
стоять поляки проти козаків
і шкірять зуби татарва
і батько Дорошенко руки опустив
та раптом зпам’ятався
— музик до мене!
і вдарив довбиш у Божі двері
— “Метелицю!" панове-музики
озвався Гетьман і навприсядки пишучи шаблею
знаки навколо себе
що їх і сьогодні ще ніхто прочитати не потратив
сам на ворога пішов Дорошенко
сам!
побачили козаки свого батька крізь сльозу
і змела “Метелиця” усіх ворогів
ото тілько шкода що не назавжди
особливо отой юудейський Синедріон
що отаборився після Іспанії у Польщі
що завдяки йому і загинула Польща
Україна і по Хмельниччині з колін звестися не змогла
— ой заступила…