“Титанік” тоне в оці дитини
останнього видиху крижані квіти
вже по очі вода
і раптом ніби порятунок — зміна кадру
рекламна пані пропонує затички
з стовідсотковою непроникненістю води
і проникненням повітря —
— ось де порятунок!
але чи варто рятувати такий світ?!
дитина плаче
“Титанік” тоне вже не перший рік
пані показує мільйонам те
на що дівки колись самі соромились дивитися
сльозою вимивав із порожніх очних ям мертвих солов’їв ладнав струни на шабельний брязкіт і силу мертвих кликав до живих…
Читати далі »
Із диму голосів що назад вернувся у комин висоталися коровайниці мовчки душу оступили наче жар із печі вигорнули слова з неї…
Читати далі »
з Руїни присмерком молитви без надії Тарасове лице я лиш сльоза на ньому залізна…
Читати далі »
знов хата каже на тобі вікно в нім поле в небо й стежка може хтось колись прийде…
Читати далі »
душа кривавиться корогвою у тиші Бога — моїй поезії сумній коли я доступаюся до нього тихим сподіванням про вічне тривання душі…
Читати далі »