Галина Паламарчук

Віє вітер. Просихають роси.

Віє вітер. Просихають роси.
Йде дівчаточко худюще й босе,
Грається бляшанкою з-під пива,
Йде собі, обдерте і вошиве.
Стрижене. Прикрили люде тіло.
Чи ж воно такої волі хтіло?
І гуде, гуде голодна челядь:
Де хазяїн? Хочемо вечерять.
Вже й штани для порки поспускали:
Барина чекають із різками.
А духовний піст розливсь в пустелю.
Шлють дівча до барина в постелю.
Віє вітер, навіває тугу:
Україну нам не дасть Бог другу.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle