Відбути світ маївкою бажань,
а чи злетіть в замрії позахмарні?
Бо ж хочеться, щоб ближній поважав
усе, що ти понастарав намарне.
А поряд брат гострив собі ножа,
звиваючись од замірів примарних.
Твій кожен крок він так осторожав,
немов боявся, що злетиш… безкарний.
Але не мусиш стерегтись братів,
якщо у серці носиш ту заплату,
якої сам од ближнього хотів.
Маївчив доста — поділися з братом.
Адже чи винен він, що самота
його катує, мов пітьма крота?!