Те, що я люблю, без чого не можу жити, —
те неможливо мати: те потрібно здобувати
щодня, щогодини.
Це муки Тантала, чи Сізіфа?
Це муки людини.
Можна накопичити харчів, одягу
і необмежені можливості мати, —
та сидіти сичем над білим папірцем
і від спраги слова вмирати.
Можна мати автомобіля, човна
і літака можна мати, —
та від неможливості потрапити
за зачинені двері Духа —
вмирати.
Тож нуджу світом, живу чеканням
серед ситих, щасливих,
коли під подувом натхнення
оживе Слово і мене оживить…