Так ніжно і так обережно
Свистять в обійсті шпаки,
Мов твої неспішні думки
Коментують і стежать.
Під їхнє протяжне ф-ю-їть
Несеш собі чай із кухні,
І грієш руки на кухлі,
І місяць у хвіртці стоїть.
Так ніжно і так обережно
Свистять в обійсті шпаки,
Мов твої неспішні думки
Коментують і стежать.
Під їхнє протяжне ф-ю-їть
Несеш собі чай із кухні,
І грієш руки на кухлі,
І місяць у хвіртці стоїть.
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »