Свічки цикорію сукали
Та сторонились, не звикали,
І засинали, і зникали
Холодною щокою в пил.
Чужі прийшли й пішли чужими,
Без товариства і дружини,
Тутешні тюрми і режими
Вас міряли на свій копил
І не ловили там, де Боже,
А там, де золото і гроші,
А там, де є раби й вельможі,
А там ви бути не могли.
Прийшли дитинні і ласкаві
На теплий погляд, трішки кави,
Когось тут або щось шукали
І трішки з світом побули.
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »