Валерій Ілля

Спів у церкві на січі

дві схрещені шаблі
Знаком Сонця на маківці церкви
росте далина з розчинених козацьких ротів
з дитячих — барвінок
— пане отамане дозволь дитині чистою рукою
стрелити у ліве око цему характерникові
лиш так його стратити потрапиш
— не годиться пане брате кров нам християнську лити
— позбулося голосу дитя те
коли склепивши у співі очі побачило
як в роті того мликнуло жало
впустила церква небо й поле
і оселедці стали як лими над головами козаків
заплющив очі кошовий отаман
та й сам схопився за пістоля
бджолою загуло козацтво у церкві
й побачило що замість однієї голови Галагана
їх стало аж тринадцять а рук без ліку
одна в панів братів клейноди брала
а друга посилала їх на муки
одна на тіло клала хрест
а друга виламувала іконостас із січової церкви
під якою враз розступилася земля
що в ній такої тиші в криницях
ще зроду не було

1988