Віктор Грабовський

Самопосвята

(акровірш)

“Будь, мов кришталь,” — учив Сковорода.
Однак не всяк завдав собі труда
Гаразд утямити ту батьківську науку.
Де зрів кришталь — тече мутна вода.
Але знайшовся в нашім краї муж,
Нівроку, духом і статуров дуж, -
Став із буттям до герцю без принуки,
Тож недарма проясніло довкруж!
Учиться вже кришталитись у нас
Поважне панство, вгамувавши транс —
Красою духа стали творчі муки.
Атож, у грі. В житті — ще маєм час.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Віктор Грабовський»