(акровірш)

“Будь, мов кришталь,” — учив Сковорода.
Однак не всяк завдав собі труда
Гаразд утямити ту батьківську науку.
Де зрів кришталь — тече мутна вода.
Але знайшовся в нашім краї муж,
Нівроку, духом і статуров дуж, -
Став із буттям до герцю без принуки,
Тож недарма проясніло довкруж!
Учиться вже кришталитись у нас
Поважне панство, вгамувавши транс —
Красою духа стали творчі муки.
Атож, у грі. В житті — ще маєм час.