Поговори зі мною ні про що.
Коли таке було, не пам’ятаю,
щоб за ковтком «Перлини»* або чаю
куняли ми знічев’я ні про що,
досада б не дзижчала, як оса,
ніхто нікого словом не кусав,
не корчився б од слова, як од шроту.
Зайдім в розмову, як у тиху воду,
і попливім, як птахи в небеса.
Світ натягнувся, як струна, ще лопне.
І що не крок — то ринг чи місце лобне.
На кожну зустріч — як на ешафот.
На сковорідці корчиться народ.
…Поговорімо ні про що, братове.
Не вічний світ. І ми. Й вино чудове.
____________________________________
* — вино "Перлина степу"