Ні, ще не все.
Ще в бруньці спить життя.
І те, що брунька знає, —
тьмавий спогад
того, що знали соки
або про що здогадувалися,
сліпі й заклопотані
своїм вельми прозаїчним призначенням.
Ні, ще не все.
Ще в бруньці спить життя.
Ні, ще не все.
Ще в бруньці спить життя.
І те, що брунька знає, —
тьмавий спогад
того, що знали соки
або про що здогадувалися,
сліпі й заклопотані
своїм вельми прозаїчним призначенням.
Ні, ще не все.
Ще в бруньці спить життя.
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »