Несміливо, самими очима прошу:
візьми мене, весно, на своє розкішне крило.
А на тому крилі, як на барвистому лузі,
Іринка Білик з Олегом Скрипкою
пурхають, як метелики,
під музіку, музіку, — та й полетіли далі.

Несміливо, самими очима прошу:
візьми мене, весно, на своє цупкеньке крило.
А на тому крилі,
як на передовій вітчизняного бізнесу,
голомозі дебіли з приклеєними до вух слухавками, —
я сама туди не захотіла.

…самими очима прошу:
візьми мене, весно, на своє притомлене крило.
А на тому крилі,
як на неораному моєму городі,
кульбабка цвіте і ласкавий такий вітерець,
обнявши мене міцно, сказав:
давно пора, господине…