Не залазь у минуле-майбутнє,
Не залазь, бо то — темний ліс.
Син в горняточку кави наперсток
Невідь-звідки приніс.
Вийми руки з прання-обшивання
І зітхни, зітхни і всміхнись.
Впала хмара, гроза впала рання
На асфальт пересохлий ниць.
Обізвалось тривожно все зразу.
В хату діти знадвору летять.
як ці краплі блищать! Це життя
Так палає на зламі часу.
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »