Літо, ти ще тут, прийди до мене,
Обніми, бо холодно мені.
я б хотіла, як щеня бездомне,
Скулитись в твоєму бур’яні.
Бо чим далі, то самотність глибша,
як при повній пам’яті вмирать.
Не проси усе це пояснити,
Обніми й по голові погладь.
Літо, ти ще тут, прийди до мене,
Обніми, бо холодно мені.
я б хотіла, як щеня бездомне,
Скулитись в твоєму бур’яні.
Бо чим далі, то самотність глибша,
як при повній пам’яті вмирать.
Не проси усе це пояснити,
Обніми й по голові погладь.
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »