Валерій Ілля

Коло криниці (І)

у твоєму голосі обсипається іній
ячання коня припну до твого суму
що синім деревом росте з криниці
коли з її стогону розвидняєшся
шукати торішній ряст у теплій гриві коня
чиє око вікном у якому поночіє степ
де в струнах бандури скривавленим волоссям
заплутався вітер
який з синього дерева зриває твою сльозу
наче мертву зозулю

1987

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle