сльоза породжує шаблю
по той бік ганьби ледачої крови
де сліпа криниця обмиває лице народу
щоби темрява напилася з бандури
ще перед дотиком руки до попелу пісень
солодким гудінням корогов у вітрі крови
сльоза породжує шаблю
по той бік ганьби ледачої крови
де сліпа криниця обмиває лице народу
щоби темрява напилася з бандури
ще перед дотиком руки до попелу пісень
солодким гудінням корогов у вітрі крови
сльозою вимивав із порожніх очних ям мертвих солов’їв ладнав струни на шабельний брязкіт і силу мертвих кликав до живих…
Читати далі »
з Руїни присмерком молитви без надії Тарасове лице я лиш сльоза на ньому залізна…
Читати далі »
Із диму голосів що назад вернувся у комин висоталися коровайниці мовчки душу оступили наче жар із печі вигорнули слова з неї…
Читати далі »
знов хата каже на тобі вікно в нім поле в небо й стежка може хтось колись прийде…
Читати далі »
душа кривавиться корогвою у тиші Бога — моїй поезії сумній коли я доступаюся до нього тихим сподіванням про вічне тривання душі…
Читати далі »