Валерій Ілля

Дитячі погляди вмили лице

дитячі погляди вмили лице
сльоза стареча важкою насіниною бринить
де на краю чужого зла квітка вигойдує смуток
чим може скривдив прости брате
і я прощаю всім
що було
є
і буде
лише не гріх
проти найсумнішої у світі Вітчизни

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle