ДУМКИ БІСКУПА, ЯКИЙ ВІДБУВАЄ ТАЇНСТВО
МИРОПОМАЗАННЯ В ОДНОМУ З ПІДГІРЯНСЬКИХ СІЛ

1.
Всесвіт сповнений тайних енерґій, що їх я зухвало
беруся назвати.
Слова ці однак будуть не пласкі, а об'ємні: їх несе
почуття надриву;
та вони не летять абияк, мов гірська вода
по камінню,
не мигтять ув очу, як дерева —
приглядайся до них поволі, ніби до ґедзів
крізь шибу…
І все ж, і все ж під поверхнею слів чую дно, щоб
по ньому ступати.
(Так і мисль: складається скорше з сотень струменів,
аніж з безлічі крапель.)
Я господар. Я знаю сили, що людині стануть
в пригоді.
Лиш ніч беззоряну нагадує те,
що лишається часом.

2.
Стільки згромадилось люду. Стоять на укіс шереги.
Їм корінням в серця вростає щось подібне до квіту,
пробиваючись крізь бруківку.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5.
Духа не вздрієш ніколи — очі лиш віддзеркалюють
мислі,
котрі, зустрівши на півдорозі, я таки завертаю поволі…
(терпкість ягоди тиші чи конарів солод тяженний)
невловне триває змагання поміж поглядом і обличчям,
відкриє чоло і лице… і з тіней її оголить.

II. ДУМКИ ЛЮДИНИ, ЩО ПРИЙМАЄ ТАЇНСТВО
МИРОПОМАЗАННЯ В ОДНОМУ З ПІДГІРЯНСЬКИХ СІЛ

1.
Як же маю народитись?
Чи світлом піду мигтючим, як гірський нурт,
примовляючи: висхло, висхло, висохло русло потоку —
і враз утелющусь (знагла), мов дитя в натягнений
шнур,
спіткнуся об мисль, об поріг,
діткне мого серця потік той і враз одбере в мене спокій.

Тож мушу питатися про джерело — для цього
потрібно піти
з бистриною — ніде не спинятись,
ніде не противитись хвилі,
чи впертися й значить “визнання"?
Може, спершу формується мисль, може, спершу
котиться піт
(мовби двері у протяг штовхав
й проти стрижня прив’язував струг —
найменшого клинчика стачить).

2.
Чи мушу являтися мислю в усьому і завше до решти?
Чи мислить не ліпше для себе і тільки про власну
особу?
Чом не можу й подумати навіть,
що я — “незвичайний феномен",
а мушу лиш те пам’ятати, що я — “задовільний побут"?

3.

Вибухне зараз правда, якщо вона є в мені.
Не годен її відштовхнути — тусав би себе самого.