Дівчинка з персиками*
бачила ці сонячні зблиски, —
та дівчинки з персиками
за цим столом не було,
тут сьорбало борщ
з алюмінієвої миски
і, не помолившись Богу,
рукою втиралось село.
Та що там сонячні зблиски!
Тут всього через вінця:
кучугури садів,
соловейки на кожнім сучку,
а село, соромливо
червінця затиснувши в жміньці,
вже з обіду в сільмазі
чергу займа по гірку.
Рідне моє, тонкосльозе,
заздрісне, люте,
прочумайсь нарешті,
на Божий світ подивись.
…І, може, ми з вами
ще потім згадаємо, люди,
де в нашім селі
церква стояла колись.
***
___________________________
*В. Сєров. Дівчинка з персиками
Літо відчувається на дотик. Літо, наче трави, розгортай. Персика дві вогкі половинки Зрошують суху твою гортань…
Читати далі »
Коли йдеш по житті, як долаєш ворожі редути, і нема таких крапель, щоб зужити й про все забути…
Читати далі »
Бабине літо — тінь літа, тінь. Ти йдеш, легка, і шапка волосся жовтого — тінь літа, тінь. Вуста, як і навесні, гарні і смутні…
Читати далі »
Грузьке болото вхопило ноги, тягар важкий. І денно, й нощно, і до знемоги, хоч вовком вий…
Читати далі »
Короткі дні, а ночі такі вовчі, такі тхорячі і такі нудні, вони ще листопадні, підготовчі…
Читати далі »