Листочок —
то символ дерева,
як слово — людської мови.
Коли сузір’я бруньок
розбігаються по жилах
беріз,
воскреслий гай нам підказує,
що настала весна.
Так само й слова:
поєднані чуттям живлющим,
спалахують віршем.

Кажете, планета Слова не дивує Вас
“марсіанськими каналами”?
Але ж і земна кулька з незмірної далини —
та ж насінинка,
хоч на ній — мільярди розрізнених доль.

Як додати йому снаги,
то й найменше сім’ячко слова
стає деревом.

Додаймо ж серця
мачинці планети.