1
Яке ж коротке життя —
цвітнула квітка.
Яке ж коротке життя —
зітхнула жінка.
Яке ж коротке життя —
сяйнула зірка.
…А думка —
метелек тремкої свічки —
вперто шукала тичинку слова,
щоби воскреснути
і воскресити.

2
Коли засинає Всесвіт
(а це теж буває, хоч і не часто),
йому сниться
тонесенький профіль коханої
із мушлею
Місяця
біля вушка.
(У кожного — своя таємниця).

3
Кажуть, і мільойни років тому
закохані так само
прагли
вдивлятися одне в одного…
А чому б і ні?
Коли так само радісно сміялися діти?
А чому б і ні?
Коли вже була казка?