Віктор Грабовський

Безкрилим теж хотілося б літати

Безкрилим теж хотілося б літати
і зорям зазирати в небеса!
Та що поробиш, коли мама й тато
їх не навчили серцем воскресать?
Зазеленіє й споловіє жито,
і в хаті защебече дітвора.
Щоб їм хотілось мріяти і жити,
не бороніте, неню, як пора.
Змагайтеся з ненатлістю утоми,
частіше посміхайтеся зіркам,
аби сини верталися додому
крилатими — на гойну радість Вам.
Не даленійте зморено літами,
не бороніте, неню, як пора…
Сини у Вас під серцем одлітали —
не гоже їх безкрилістю карать.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Віктор Грабовський»