У цьому світі молодому
росте молода вода — весь майдан яскравіє нею,
ростуть молоді вітри — аж асфальт пішоходу
тріщить по швах,
ростуть молоді птахи — чорним горить
озон піднебесся,
росте,
щойно висвячене на золоте,
листя кленів — золотими прожилками в сірий камінь.
У цьому світі молодому,
що прокільчується словом,
я народжуюсь немовлям,
нездатним опиратися просякнутій червінню грозосилі крові збунтованої —
“Чуєш, сурми заграли…”