Знову тут вікно,
Що за ним не сплять.
Може, п'ють вино,
Може, так сидять.
Може, стиск руки
Вчить когось кохати.
Є вікно таке
В кожній, друже, хаті.
Зустрічей, розлук
Крик — вікно у ніч!
Ламп яскравий лук,
Чи мигтіння свіч…
Теж нема й мені
Спокою в утомі:
Світло у вікні
І в моєму домі.
Друже, помолися за безсонний дім
Із вікном ясним!
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »