Мій неприїзд до міста N.
відбувся точно.
Ти був попереджений
невисланим листом.
Ти встиг не прийти
на передбачений час.
Поїзд в’їхав на третій перон.
Вийшло багато людей.
В натовпі до виходу непомітна була
відсутність моєї особи.
Кілька жінок спішно
заступили мене
в тому поспіху.
До одної підбіг
хтось мені незнайомий,
але вона пізнала його
умлівіч.
Обоє обмінялися
не нашим поцілунком,
і в цей час загубилася
не моя валізка.
Вокзал у місті N.
добре склав іспит
з об’єктивного існування.
Цілість станула на своє місце.
Частинки рухались
по визначених рейках.
Відбулася навіть
домовлена зустріч.
Поза засягом
нашої присутності.
У втраченому раю
правдоподібності.
Деінде.
Деінде.
Як дзвенять ці слівця.
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »