Марта Тарнавська

Весна

У ніч весняну я і ти
Ми хочем з місяцем сидіти:
Сміятись учиш, так як ти,
В життя своє даєш ввійти —
Ми хочем бути, наче діти.

Я спрагла батькових жалінь,
Любов’ю матері несита.
Життя мого невтишний гін,
Що був мені, немов проклін,
Учусь, мов ворога, любити.

З дерев, що квітнуть навесні,
Кохання запах цей прекрасний.
Будь батьком-матір’ю мені,
Весною будь мені в ці дні,
І будь — мій власний.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.