Іван Драч

Вечірня акварель

Сидить хлопчик на белебені,
Вечір пасе на врунах,
Зірки збиває батогом, присвистує,
А вечір пасеться, хвостом вимахує.
йде моє золото, пританцьовує,
Несе мені повні, повні, нерозлиті губи,
Несе мені повні, повні, нерозлиті перса,
Несе помаранчеве тіло дівоче
В шовковому келиху синьої сукні,
Спішить моє золото навздогін своєму серцю.

Гей, ти, хлопчику на белебені,
А прицьвохни-но батіжком,
Щоб не барилося моє золото.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Іван Драч»