Ігор Павлюк

Останнє листя падає на слід.

Останнє листя падає на слід.
Останній дощ гуляє по діброві.
І пропадають юні журавлі
За молоком березової крові.

Стоять млини порожні і святі.
Злу самогонку батько п’є руками.
А листя — як підноси золоті —
Тримають голос вітру перед нами.

Устами вперше зламана трава…
Й фата пливе до моря за рікою…

Коли, як листя, опадуть слова,
То ми й дерева станемо собою.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle