Ігор Павлюк

Попробуйте цей вірш…

Попробуйте цей вірш…
Так пробують черешню.
Так пробують уста
Устами і вином.
Так пробують хреста,
Коли дійшли нарешті,
І море, і траву
Перед останнім сном.

І холодно було.
А в душу плакав сторож.
Я в Грузії співав
Про небо і Дніпро.
Куди не підеш ти —
Одне й те саме горе.
Куди не полетиш —
Скрізь сонячний мороз.

Ридально затремтить
Остання стежка долі.
Зупиниться Кура
Під штучним сонцем слів.
Ми символ. Ми потоп.
Ми дихання магнолії.
Над душами нема
Гармат і королів!

Закохана душа,
Як Всесвіт, таємнича,
І порухи її з усмішками Комет.
Попробуйте цей вірш.
Він не дає…
Він кличе
В невиказаність душ,
В розкрилення німе.

Розчахнута журба.
Акустика — як в церкві.
Старезний вітер б’є
Могильні трави з ніг.

І навіть в літа бабиного — нерви…
І навіть зорі
Падають на сніг.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Ігор Павлюк»