...Вони ж його насамперед барзо привітали,
через сім днів з його кожу по пояс здирали,
і голову облупили, сіллю насолили, потім
йому як чесному назад положили...
Історична пісня

Многосте світу, тяжка й буденна,
Односте світу, метка й навіжена,
Дикосте світу, вертка й монотонна,
Лагодо світу з божого лона!

Кинув на тебе я клич Святославів,
Вийшов на ви, заки день не поржавів,
Вийшов на ви, заки супрязь з добою
Десь в бойовищі двобою з собою.

Ненасить долі впокорилась мулом,
Та проростає майбутнє в минулім,
Вишаблює з піхов коріння цупкіші –
З лона непам'яті в пахолодь тиші.

Дню мій стоболісний,
дню чорногрекий,
Навзір – правдивий,
від правди–далекий,
Буйний, громохкий, підступний,
солодкий,
Предовгий – для марень,
для дій – закороткий.

Нам би зажити слави з тобою,
Тільки з тобою в тяжкому двобою,
Нам би з тобою козирувати
Надлюдські грати і царські гармати.

Та тільки бджілка сіла на шаблю,
Й занести шаблю, вже не потраплю...