Марта Тарнавська

Макіявелівський полуденок з архипенком

Титові Геврикові

Прийшов його милість король Соломон
у гості не тільки до мене —
нікого, одначе, не взяв у полон,
лиш серце моє незбагненне.

Пройшов він крізь простір, пройшов він крізь час
— король цей для вчора й для завтра.
Біблійну кирею надів він для нас,
чи, може, це плащ космонавта?

Не стрій, не корона, не помах жезла
говорять про силу і владу —
німий маєстат — оборона від зла,
він хаос приводить до ладу.

Рішучість, повага — пануй і веди!
Історія місце присудить.
Не страх, а довіру і гідність буди,
і підуть за покликом люди.

Щось людське в цій бронзі. Округла гладінь
пом’якшує грані кубізму.
Я бачу усмішку — абстрактну, мов тінь.
Володар цей має харизму.

1985
Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle