Микола Хвильовий (1 (13) грудня 1893 — 13 травня 1933) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Покінчив життя самогубством, передчуваючи наближення тотального терору, на знак протесту проти арешту М. Ялового.
Якнайповніше свій талант Микола Хвильовий розкрив в жанрі новели. Збірка його прозових творів «Сині етюди» (1923) стала якісно новим етапом у розвитку тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії. Загалом у творчій еволюції письменника можна досить чітко виділити два етапи. Перший — це романтична, лірико-імпресіоністична, в основному безсюжетна проза. Другий — це період поступового переходу до врівноваженішої конкретно-реалістичної манери письма, опанування майстерністю сюжетобудови у великих прозових формах та посилення іронічних, сатиричних інтонацій. Еволюція письменника була непростою, романтичний пафос поступово заступали викривально-сатиричні мотиви, на зміну гімнам революції приходив тверезий аналіз реальної дійсності.
Твори