Година з ночі на день.
Година з боку на бік.
Година для тридцятилітніх.
Година, що тікає, коли піють півні.
Година, коли земля нас відрікається.
Година, коли віє від вигаслих зір.
Година а-чи-після-нас-нічого-не-залишиться.
Година порожня.
Глуха, непорочна.
Дно усіх інших годин.
Нікому не є добре о четвертій над ранком.
Якщо мурашкам добре о четвертій над ранком
— ґратулюймо мурашкам. І нехай прийде п’ята,
якщо маємо жити далі.
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »