Люблю тебе я давно, ти — світу вікно,
ти — радість і жаль, ти — сміх і печаль.
Ходім у край наших мрій, коханий мій,
до зір аж ходім, там вічний наш дім.
Любов — життя наснага і джерело,
в любові зустрічаймо добро і зло.
Яке ж бо радісне наших серць злиття:
будь зо мною все життя.
Люблю тебе я давно, ти — світу вікно,
ти — радість і жаль, ти — сміх і печаль.
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »