Павло Гірник

Згасала свічка, і згасала ніч.

Згасала свічка, і згасала ніч.
Мені не спалось — слухав калатало.
І вмер вогонь. І стелі — як не стало.
І вітер ліг до ніг — холодний пес.

Прислухався… А хтось і справді йде
І будить обважнілу тишу.
Та спить село. Дітей лише колишуть
Натомлені до пісні матері.

То все, мабуть, причулося вночі.
Заскімлив пес — пригрівся. Засвітало.
…Я сам був дзвоном. Серце калатало.
Цю ніч і ти послухай, як себе.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.