Павло Гірник

Заспокойся, бо вже не сам

Заспокойся, бо вже не сам
І недовго відбути.
Тільки й того, що небесам
Повертаєш забуте.

Тільки тугу свою неси
Тричі перепрокляту!
…Зустрічаються голоси:
— Чуєш, брате мій?

— Чую, брате.

Стали мовчки.

Сніги. Верба.

Шлях під ними здригнувся.
Розійшлись назавжди.

Хіба

Молодий озирнувся.

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle