Хрущав граніт на щелепах дробарки.
Спливав Печерськ у банях-цибухах.
По зміні я виходив з кочегарки,
І ранок в небо співом вибухав.
І вже асфальтом до моста Патона,
Ще тепла від молочної роси,
Котилася ріка мого бетону
І втілювалась в білі корпуси.
Вони під сонце зводились чеканно,
І нашим злетам заздрили орли.
Душа іще на подвиги чекала,
А наші дні вже подвигом були.
То не лебеді кричали, Не сполохані зигзиці. То ловили яничари Українок білолицих…
Читати далі »
Коров’як на могилі і тирса. Над могилою небо як дзвін. Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів…
Читати далі »
Неначе йду, а ти за мною вслід — Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала…
Читати далі »
Ця історія туманна. В ній то зустріч, то розлука. Ця історія у серці Відцвітала й знов цвіла…
Читати далі »
Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта. Сакс надутий товстогубе Ледь за ними плентав…
Читати далі »