Той давній спогад ще не стерся,
Як моя мати молода
Тримала хліб напроти серця —
Вділяла нам і голубам.
Малі були. І в тому сквері,
В якім царя попхнув селюк*,
Ми годували сіропере
Негорде птаство просто з рук.
Вони й пили з мого відерця.
Звисали крила, як торби.
…Буває, що і добре серце
Оберне вільних на рабів.
Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.
Cackle
…Одцвіте, наче сонях, колишнє село, І Маруся зів'яне, як м'ята. І рушник одцвіте — перебите крило, На якому уже не літати…
Читати далі »
Чуєш, брате соколику, відлітали гуси… Вже й поля позамерзали, і дощі загусли, Вже й морози невсипущі підпалили крила. От і впали біля хати старого Кирила…
Читати далі »
Заспiваю, мамо, заспiваю, То дарма, що голосу нема. Чарочки по вiнця наливаю — Я не сам, i ти вже не сама…
Читати далі »
Брусок співа неголосну молитву Та зрідка іскру кине при столі, Допоки не дзвенять ножі у битві І у бою не кришаться шаблі…
Читати далі »
У зимну днину, в лиху годину Летіли гуси над білим ставом. А ватаг крикнув, що Україна, І серце стало…
Читати далі »