Павло Гірник

Ти зайвий, бо живий

Ти зайвий, бо живий.

Тобі цікава страта.

А жити — нецікаво,

бо вже перегорів.

У тебе є сини,

яким не треба хати,

У тебе буде мова,

якій не треба слів.

Ти зайвий — але є.

Не тре6а — але будеш.

Тобою присяглися.

Така твоя вина.

Тому й питаєш блуд:

«Ви люде чи не люде»,

Тому себе питаєш,

де Бог, де сатана.

Стомився? Відпочинь.

Воюєш? Схаменися.

Держава — по руків'я.

Дорога — по траву.

Як дерево старе,

я сам скидаю листя.

Тоді, коли захочу,

бо знаю, що живу.

1999