Павло Гірник

Такі непрохані сніги

Такі непрохані сніги,
Такі терпкі, такі вдовині;
І безгоміння навкруги,
І тужно птаху і людині,

І попідтинню ледь гойда
Сухою гілкою калина,
І сутеніє…

Не біда —

Є хліб, і сіль, і Україна,

І добрі люди, і слова…
І так пророчо, так прощально
Обличчя наші осява
Тоненька свічечка шпитальна…

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle