Село заснуло тихим сном.
В хатинах світла згасли.
Лиш за однісіньким вікном
Палає світло ясне.

У тихий сад, у тьму нічну
Крадеться світла смуга.
Гей, хто там досі не заснув?
Хто жде сестри чи друга?

Чи, може, хто недужий сам
При світлі жде там ранку?
Чи мама встала діточкам
Співати колисанку?

Ні, не недужий жде там дня,
Не засвітила мати.
Мене красуня жде одна,
Мене жде привітати...

Ось в тій хатині в тишині
Сьогодні перша стріча;
Тому так пізно у вікні
Одна палає свіча...

За хвилю згасне той вогонь
І буде темно, чорно...
Уста торкнуться в тьмі долонь...
І хтось когось пригорне...