Павло Гірник

Світає. І розсудить Бог.

Світає. І розсудить Бог.
Мовчи.

По вінця! З головою!

Є час любитися удвох
І скаженіти самотою,

Час каяття і вороття,
Осяяння і заповіту…
Пощо тобі оце життя —
Кохати? Мучитись? Прозріти?

Читати Біблію?

Сніги

Нести снігами до могили?
…Які терпкі твої шляхи.
Які боги осатанілі…

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle